Нормативні документи

Методичні рекомендації 

                            щодо викладання навчальних                       предметів

Лист МОН України від 09.08.2017 р. № 1/9-436 "Щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році"

    Додаток

                                                                                    до листа Міністерства

                                                                                    освіти і науки України

      від 09.08.2017 р. № 1/9-436                

Художньо-естетичний цикл

Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо- образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей. У 2017/2018 навчальному році вивчення предметів художньо- естетичного циклу здійснюватиметься за такими програмами: у 5 – 9 класах за навчальною програмою «Мистецтво. 5 – 9 класи» (оновлена); у 10 – 11-х класах – за програмами «Художня культура» рівню стандарту, академічного та профільного рівнів. Програми розміщені на офіційному сайті МОН: (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalniprogramy.html ); Навчальна програма «Мистецтво. 5-9 класи» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новикова, Н. Овіннікова) включає три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізний тематизм та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу. У 5–му класі учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва, у 6–му класі – палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв, у 7–му класі – новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства. У 8 – 9 класах учні знайомляться зі стилями і напрями мистецтва. У 2017 році здійснено оновлення чинної навчальної програми «Мистецтво. 5-9 клас», у якому віддзеркалилися зміни, що відбуваються у сучасній освіті. У Пояснювальній записці до програми визначено мету загальної середньої освіти (єдину для усіх освітніх галузей) і окреслено завдання предмету «Мистецтво», які її реалізують. Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу в освіті зумовило більш рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва. У програмі «Мистецтво. 5-9 клас» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів». У Пояснювальній записці оновленої програми розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Ключові компетентності подаються у відповідності до Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи. Це компетентності: 1. Спілкування рідною/державною мовою; 2. Спілкування іноземною мовою; 3. Математична компетентність; 4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях; 5. Інформаційно-цифрова компетентність; 6. Уміння вчитися впродовж життя; 7. Компетентності ініціативності і підприємливості; 8. Соціальна та громадянська компетентності; 9. Компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури; 10. Компетентність екологічної грамотності і здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво». Зокрема, компетентність спілкування рідною /державною мовою ефективно формується у процесі аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною / державною мовою. У цьому контексті вчитель має привчати учнів висловлюватися тільки рідною/державною мовою, спрямовувати їх увагу на влучність формулювань, правильність і чіткість вимови тощо. Усвідомленість і розуміння текстів вокальних творів іноземною мовою (знайомою підліткам), правильність вимови – важливий прояв компетентності спілкування іноземними мовами. За потреби на уроках мистецтва застосовуються обчислювальні уміння, що потребують точних вимірювань (наприклад, для створення об’ємно-просторових, площинних художніх образів), або знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо), зокрема, для відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва. У цьому виявляється необхідність застосування математичної компетентності та основні компетентності у природничих науках і технологіях. За умови технічного забезпечення, для реалізації художніх потреб учнів у пізнанні та творенні мистецтва доцільно використовувати сучасні цифрові технології – у цій діяльності знадобиться їх інформаційно- цифрова компетентність. Сучасне суспільство висуває перед школою багато викликів, з-поміж яких – формування умінь та якостей особистості, які будуть їй необхідними у дорослому житті. На уроках мистецтва ці якості також слід системно формувати, акцентуючи педагогічну увагу у процесі навчання. Це: формування в учнів уміння виявляти власні художні інтереси та потреби; уміння планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо; не боятися пропонувати нові ідеї, шляхи їх художнього розв’язання, презентувати власні творчі досягнення, ефективно співпрацювати у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів та естетизації середовища; застосовувати мистецький досвід для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану. Наявність цих умінь та якостей свідчить про сформованість в учнів компетентностей уміння вчитися впродовж життя; ініціативності і підприємливості; соціальної та громадянської, екологічної грамотності і здорового життя. Навчальний предмет «Мистецтво» активно сприяє формуванню компетентності обізнаності та самовираження у сфері культури. Адже у процесі опанування мистецтва учні вчаться орієнтуватися у культурному розмаїтті на основі українських та зарубіжних творів мистецтва, в результаті чого у підлітків формується розуміння загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво; усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього, пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; усвідомлення необхідності збереження художнього надбання людства. Тому саме на ці уміння та якості важливо спрямовувати педагогічну увагу у процесі опанування учнями мистецтва. З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст оновленої навчальної програми введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність". Змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток"націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь". Однією з провідних тем у мистецтві є взаємовідносини людини з природою, світом, на основі формування такого способу життя, який став би основою довготривалого ощадливого розвитку людства. Реалізація змістової лінії "Екологічна безпека та сталий розвиток» на уроках мистецтва здійснюється під час художньо-образного сприйняття мистецтва і мистецької діяльності. Зокрема, у процесі аналізу- інтерпретації творів мистецтва увага учнів має спрямовуватися на самоцінність природи, гармонію і красу світу, необхідність економного споживання природних ресурсів. У цьому сенсі твори мистецтва виступають як ідеальні моделі, які допомагають у виборі найбільш оптимальних стратегій взаємодії людини і природи, людини і світу. Це сприяє вихованню емоційно-ціннісного ставлення учнів до природи, а також усвідомленню себе як частини світу в якому усе ваємопов’язано; виробленню у школярів екологічно-моральної поведінки та пошуку шляхів вирішення екологічних проблем; формуванню культури споживання школярів на основі особистісної причетності, щодо перегляду «споживчого» підходу, розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів. У навчальній програмі «Мистецтво» реалізацію цієї змістової лінії окреслено у розділі «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» як: розуміння учнями того, що у творах різних видів мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища (5 клас); усвідомлення підлітками відповідальності людини за збереження природного середовища свого краю, України та планети (6 клас); уміння висловлювати ціннісні ставлення щодо творів мистецтва, які відображають життя і побут різних верств населення минулого та сучасності (6 клас). Реалізація наскрізної змістової лінії "Громадянська відповідальність"сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість громадянських ініціатив, що почуває себе членом суспільства і у своїй діяльності спирається на культурні традиції і вектори розвитку держави. Вагомою складовою цієї змістової лінії у контексті опанування мистецтва є виховання в учнів культурної самосвідомості – якості, що характеризує учня як свідому культурну людину, яка розуміє роль культури у формуванні способу мислення і поведінки людей, а також історичні зміни культур, яка має уявлення про культурне різноманіття та особливості практичного життя, що зумовлюються культурою, що цінує рідну культуру і культурне різноманіття, толерантної і готової до співпраці. Виховання відповідального громадянина своєї держави неможливе, якщо про це говорити абстрактно. Завдяки мистецтву ця змістова лінія може розкриватися під час опанування підлітками українського народного мистецтва, в якому виявлено кращі якості національного характеру (свобода, гідність, честь, відповідальність, совість, любов, доброта, вірність, хоробрість, героїзм, почуття гумору тощо) та досягнень українських митців у контексті світової мистецької спадщини. Це сприяє вихованню поваги до своєї культури і традицій, Батьківщини в цілому і до малої Батьківщини, усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Усвідомлення досягнень культурних надбань свого народу відбувається у тісному зв’язку зі знайомством з мистецькими досягненнями різних народів світу, що призводить до формування у підлітків поваги до культурного різноманіття, переконання у тому, що приналежність до іншої культури, перехід від однієї культури до іншої і культурне різноманіття, а також плюралізм думок, точок зору і досвіду повинні розглядатися як явище позитивне, сприяє відкритості щодо інших культур, вірувань, світогляду і звичаїв, шанобливого ставлення до осіб, які мають іншу культурну приналежність, інші вірування, інші точки зору і інший відмінний досвід. Такий підхід сприяє веденню міжкультурного діалогу і зміцнення культури демократії. У навчальній програмі реалізація цієї змістової лінії проектується через формування в учнів усвідомлення української культурної ідентичності, виявлення шани до мистецького надбання українського народу і гордості за нього; пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; виявлення поваги та толерантного ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу; уміння висловлювати судження, ціннісні ставлення до творів мистецтва, які є культурним надбанням людства в Україні і світі (5 клас); усвідомлення значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні та збереженні культурної спадщини України і світу; усвідомлення фундаментального значення народного мистецтва; цінності особистого внеску у розвиток української культури; усвідомлення необхідності збереження мистецької спадщини рідного краю та світу (7 клас). Вивчення питань, що належать до змістової лінії "Здоров'я і безпека", сприятиме формуванню учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Сучасне суспільство досягло такого ступеня розвитку, що починає усвідомлювати цінність не тільки матеріального достатку, а й психічної рівноваги, душевного комфорту. Загальновідомо, що мистецтво потужно впливає на емоційний стан людини, на її самопочуття та рівень працездатності. Споглядання мистецьких творів або власне творення мистецтва допомагає зняти стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися депресії. Тому важливо навчати учнів використовувати прийомів арттерапії, які сприятимуть не тільки збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, але й певних поведінкових ризиків. Системна і постійна діяльність щодо опанування підлітками цих якостей мистецтва сприятиме активному розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості, що дає можливість досягнення стану здоров'я як рівноваги. У вимогах навчальної програми це окреслено як здатність підлітків висловлювати власні враження, почуття, отримані під час сприймання та творення мистецтва; визначати власні емоції від сприйняття мистецтва; ідентифікувати, характеризувати їх вплив; усвідомлювати цінність поваги, розуміння, шанобливого ставлення до людини; усвідомлювати загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є мистецтво. Змістова лінія "Підприємливість та фінансова грамотність"націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в сучасному середовищі, виховання активної особистості, яка вміє раціонально поводитись, планувати час, досягати поставлених цілей. Підґрунтям для формування підприємливості й ініціативності на уроках освітньої галузі «Мистецтво» є активне формування умінь працювати в команді (групі), мотивація брати участь у культурно- мистецьких проектах, творення нових мистецьких продуктів, відвідування закладів культури та мистецтва тощо. В контексті реалізації цієї змістової лінії ефективним є застосування методу моделювання життєвих ситуацій у рольових ігор тощо. Наприклад, «Студія дизайну», «Імідж-студія», «Створюємо музичне шоу», «Наші таланти», «Кращий екскурсовод» і т.ін., під час яких відкриваються можливості для продукування й утілення різних творчих ідей у практичній діяльності. У навчальній програмі ця змістова лінія розкривається у вимогах щодо формування здатності проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовує у пошуковій діяльності різні джерела інформації (7 клас); усвідомлювати важливість творчої діяльності для самореалізації особистості (7 клас); виявляти здатність мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави (8, 9 клас). У 2017/2018 навчальному році учні 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до навчальної програми продовжать опановувати особливості стилів і напрямів мистецтва (Розділ І «Стилі та напрями мистецтва (продовження)», ознайомляться з екранними видами мистецтва та формами збереження та поширення мистецької спадщини (розділ ІІ «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва»). Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво» у 9 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету та обмеженість визначеного нормативними документами навчального часу (1 - 0,5 години на тиждень) і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу. Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом сучасності, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами різних художніх стилів/напрямів та екранних мистецтв. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою. З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва у 9 класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя наступні. Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання, орієнтуючись на навчальну тематику та критерій їх високої художньої якості, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту І розділу необхідно обирати твори, що репрезентують найхарактерніші ознаки стилю чи напряму ХХ – ХХ ст., що вивчається; для реалізації змісту ІІ розділу - визначні екранні твори (зі змістом, дозволеним для дітей даної вікової категорії) та явища соціуму, що сприяють збереженню та поширенню мистецької спадщини. Вчитель також визначає художньо-практичні та інші види завдань для учнів, враховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку. Провідні види діяльності на уроці. У 9 класі, як і у попередні навчальні роки, пізнання мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираження учня, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі, малюванні, конструюванні, відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою. Структурування змісту навчального матеріалу в межах теми розділу. Вчитель самостійно визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Наголошуємо, що інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним контекстом епохи, переліками імен митців, творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому - на творах мистецтва, які презентують певний художній стиль/напрям; особливості художньої мови екранного мистецтва тощо. Саме тому важливо сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у 9 класі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Тому під час структурування змісту мистецької освіти у 9 класі (зокрема, створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності учнів: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі. Широкий арсенал методичного інструментарію вчителя. Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель - це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва. Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з ігровими, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо) що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва. Ефективними у роботі з підлітками інтерактивні форми навчання. Зокрема, роботу в парах, групах (зокрема методи «Ажурна пилка», «Акваріум» тощо) доцільно використовувати у процесі опанування нового матеріалу; фасилітовану дискусію – під час сприймання творів мистецтва; методів "Прес", "Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу", «Дебати» тощо - під час опрацювання дискусійних питань; «Мозковий штурм», «Асоціативний кущ» тощо – на етапах узагальнення чи актуалізації. У цьому зв’язку слід звернути увагу на розкриття змісту ІІ розділу програми «Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва». Екранні мистецтва – кінематограф, телебачення – є досить популярними видами мистецтва у сучасному соціумі, і тому важливо дати підліткам можливість ознайомитися зі специфікою художньої мови цих мистецтв, розуміти її, вміти характеризувати твір, висловити власне ставлення до нього. У процесі проведення уроків опанування художньої мови екранних мистецтв ефективно здійснювати на прикладах фрагментів з кіно/телетворів, акцентуючи увагу учнів на особливостях, притаманних лише цим видам мистецтва. Але осягнути твір у повному обсязі, скласти про нього певні думки, здійснити аналіз-інтерпретацію, необхідний час, зазвичай значно більший навчального часу уроку. У зв’язку з цим, рекомендуємо завчасно передбачувати перегляди запланованих творів екранних мистецтв у вільний час завдяки різним ресурсам, зокрема, Інтернет, а під час уроків здійснювати їх обговорення та аналіз-інтерпретацію переглянутого матеріалу, застосовуючи різні дискусійні форми роботи (круглі столи, «експертні зустрічі», ток-шоу, панельні дискусія, дебати, тощо), стимулюючи учнів до пошуку в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду. Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

МИСТЕЦТВО

5– 9 класи

Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

Укладачі програми (2012 рік):

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);

Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;

Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;

Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;

Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;

Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;

Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;

Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.

Робоча група з оновлення програми:

Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;

Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;

Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;

Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;

Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;

Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

●               виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;

●               формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

●               розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

●               стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

●               розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

●               формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

●               наступності між початковою, основною і старшою школою;

●               поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;  

●               інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;

●               креативності (пріоритет творчої самореалізації);

●               варіативності змісту, методів, технологій;

●               діалогічності, полікультурності.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.

Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:

Таблиця

Ключова компетентність	Компоненти
1.     Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)  мовою	Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
2.     Спілкування іноземними мовами	Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
3.     Математична компетентність	Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
5. Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
6. Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
7. Ініціативність і підприємливість	Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
8. Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
9. Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
10. Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».    

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно  визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд учителя —  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо. 

Загальна тематична структура програми

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Інтегрований курс «Мистецтво»
		Музичне мистецтво	Образотворче мистецтво
5	Види мистецтва	1	1
6	Жанри мистецтва	1	1
7	Мистецтво: діалог традицій і новаторства	1	1
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1
9	Мистецтво в культурі сучасності	1

Особливості оцінювання результатів навчання

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

●      предметні мистецькі;

●      міжпредметні естетичні;

●      ключові.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а  рівень особистісних досягнень.  Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать:  поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.

Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види музичного мистецтва	Музика як вид мистецтва
		Народна музика
		Професійна музика
		Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
6	Жанри  музичного мистецтва	Жанри камерно-вокальної музики
		Жанри хорової музики
		Жанри камерно-інструментальної музики
		Жанри симфонічної музики
7	Музика: діалог  традицій і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Новітні музичні явища

5 клас. Види музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні  музичного образу; ●    називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів; ●    наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі Діяльнісний компонент ●    дотримується правил співу; ●    виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.; ●    створює найпростіший ритмічний супровід до пісні; ●    розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних  інструментів; ●    застосовує музичні знання та вміння у власному житті; ●    інтерпретує зміст прослуханих музичних творів Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ●    виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва; ●    усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього; ●    пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність; ●    виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу		Музика як вид мистецтва Народна музика
Учень / учениця  Знаннєвий компонент ●    орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики; ●    орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»; ●    розуміє зв’язок народної і професійної музики; ●    наводить приклади взаємодії  музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно); ●    називає різновиди ансамблів та оркестрів Діяльнісний компонент ●    порівнює твори вокальної  та  інструментальної музики; ●    передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях; ●    розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру; ●    характеризує засоби музичної виразності; ●    інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва; ●    застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ●    виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва; ●      усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво		Професійна музика Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність: ●      інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва; ●      передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації; ●      виконувати пісні  серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом; ●      розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ●      висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них; ●      брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах; ●  проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності
6 клас.  Жанри музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення; ●    наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики Діяльнісний компонент ●    порівнює камерно-вокальні та хорові жанри; ●    порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ●    виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття; ●    інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів; ●    застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ●     усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства	Жанри камерно-вокальної музики Жанри хорової музики
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає й розуміє характерні ознаки  музичних жанрів  —  камерно-інструментальних  (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.); ●    наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів Діяльнісний компонент ●    виконує пісні, зокрема двоголосні; ●    інтерпретує інструментальні твори різних жанрів; ●    порівнює жанри камерної та симфонічної музики; ●    застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ●    виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ●     усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства	Жанри камерно-інструментальної музики Жанри симфонічної музики
Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ●   виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);  ●   застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення  домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів; ●   розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ●   проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ●    називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю; ●    знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці; ●    наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці Діяльнісний компонент ●    виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ●    порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ●    застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●    аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них;  ●    усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства	Музичне мистецтво в нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується в особливостях музичних явищ  ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.); ●    називає виражальні засоби електронної музики Діяльнісний компонент ●    порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри; ●    розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня); ●    створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій; ●    застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності Ціннісний компонент ●    висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва; ●    аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією); ●    усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності; ●    усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства	Новаторство в музичному  мистецтві
Наприкінці  7 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●   самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства; ●   виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності; ●   розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності; ●   висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності; ●   проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати  інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік  (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види мистецтв	Графіка
		Живопис
		Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
		Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва   (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6	Жанри  мистецтва	Анімалістичний жанр. Пейзаж
		Портретний жанр
		Побутовий жанр. Натюрморт
		Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
7	Мистецтво: діалог традицій  і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Дизайн

5 клас. Види образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції Діяльнісний компонент ●    відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки; ●    передає об’єм предметів засобами світлотіні; ●    дотримується основних законів композиції; ●    застосовує різні графічні техніки та матеріали Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів; ●    аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків; ●    усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва	Графіка
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок); ●    називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама) Діяльнісний компонент ●    відтворює красу навколишнього світу засобами живопису; ●    передає об’єм предметів кольором; ●    дотримується основних законів композиції; ●    уміє передавати плановість засобами живопису; ●    застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш) Ціннісний компонент ●    аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків; ●    висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є  культурним надбанням людства в Україні й світі	Живопис
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів; ●    розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; ●    називає закономірності стилізації Діяльнісний компонент ●    уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф); ●    уміє створювати орнаментальні композиції; ●    стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій; ●    застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури; ●    усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу	Скульптура.  Декоративно-прикладне мистецтво
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно); ●    знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв Діяльнісний компонент ●    застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій; ●    уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв; ●    усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища; ●    виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно	Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність: ●   розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст; ●   розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності; ●   виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва; ●   висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах; ●   проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин; ●    розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу Діяльнісний компонент ●    створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці; ●    передає простір засобами лінійної та повітряної  перспективи; ●    дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●    усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети; ●    висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів		Анімалістичний      жанр. Пейзаж
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види портрету й особливості портретного жанру; ●    розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини Діяльнісний компонент ●    створює образи людини на площині та в об’ємі; ●    зображує фігуру людини у статиці та динаміці; ●    відтворює міміку, емоційні стани людини;  ●     застосовує художні прийоми для  створення шаржів, карикатур Ціннісний компонент ●    висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох; ●    висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства; ●    усвідомлює цінність  поваги, розуміння, шанобливого  ставлення до людини		Портретний   жанр
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає закони зображення  інтер’єру ●     розуміє особливості побутового жанру й натюрморту; Діяльнісний компонент ●    виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту; ●    дотримується послідовності зображення натюрморту; ●    зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва; ●    відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних  і декоративних композиціях; ●    застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●    висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які  відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво		Побутовий жанр. Натюрморт
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає і розуміє особливості історичного, міфологічного,  релігійного,  батального  жанрів Діяльнісний компонент ●    уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції; ●    використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах Ціннісний компонент ●    усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства; ●    висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення		Жанри: історичний,   міфологічний,  релігійний, батальний
Наприкінці 6 класу  учень / учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів; ●   виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва; ●   розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній  діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших; ●   проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується у видах архітектури;  ●    знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу; ●    розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо) Діяльнісний компонент ●    зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою); ●    створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру; ●    використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору; ●    виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва Ціннісний компонент ●    усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури; ●    висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства; ●     виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури		Мистецтво в нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо); ●    орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності Діяльнісний компонент ●    розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції; ●    проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм; ●    використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту Ціннісний компонент ●   висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу; ●   усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості		Дизайн
Наприкінці  7 класу учень / учениця виявляє здатність: ●  самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;  ●  застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності;  ●  розуміти  зв’язок  образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності  у процесі творчості; ●  висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства; ●  проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)

70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види мистецтвa	Народне і професійне мистецтво
		Взаємодія і синтез мистецтва
6	Жанри мистецтва	Образи природи в мистецьких жанрах
		Образ людини  в мистецьких жанрах
7	Мистецтво: діалог  традицій   і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Новітні мистецькі явища

5 клас. Види мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів; ●   називає  характерні ознаки вокальної та інструментальної музики; ●   розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу; ●   орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики Діяльнісний компонент ●   виконує  пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом; ●   порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики; ●   розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних  інструментів; ●   аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру; ●   створює  композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали; ●   застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій; ●   відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках; ●   уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає  плановість Ціннісний компонент ●   виявляє  емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва; ●   висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво; ●   усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ●   усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості		Народне і професійне  мистецтво
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно) Діяльнісний компонент ●   добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках; ●   уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва ●   інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●   висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва; ●   висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва		Взаємодія і синтез мистецтв
Наприкінці 5 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●      інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію; ●      виконувати пісні з елементами театралізації; ●      виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва; ●      розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ●      висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах; ●      використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності
6 клас. Жанри мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий,  історичний,   міфологічний, релігійний, батальний); ●   розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики Діяльнісний компонент ●   виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них; ●   застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності; ●   створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури; ●   виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва ●   інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів Ціннісний компонент ●   виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва; ●   відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва; ●   усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів	Образ людини  у  мистецьких жанрах
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики; ●   розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр) Діяльнісний компонент ●   уміє виконувати народні та композиторські пісні; ●   уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти; ●   розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів; ●   створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці); ●   використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму; ●   передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи; ●   застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●   оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів  різних жанрів; ●   виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ●   відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах; ●   усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів; ●   усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю й планети	Образи природи  у мистецьких  жанрах
Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ●   виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів; ●   виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки; ●   розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі; ●   проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів			Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ●   орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо); ●   знає про особливості аранжування народної та академічної музики; ●   наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; ●   розуміє особливості архітектури як виду мистецтва; ●   називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України Діяльнісний компонент ●   виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ●   порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ●   створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою); ●   розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій; ●   застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості; ●   застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті; ●    інтерпретує твори мистецтва Ціннісний компонент ●   визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва; ●   виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ●   усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу; ●    усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ●   пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність			Мистецтво у нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика); ●   знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу; ●   наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн) Діяльнісний компонент ●   виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо); ●   створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій; ●   розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції; ●   використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності; ●   застосовує дизайнерські вміння у власному житті Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●   аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору); ●   усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність; ●   виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу			Новітні мистецькі  явища, дизайн
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність: ●   самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами;  ●    виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації; ●   виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;   ●   розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності в соціокультурній діяльності; ●   висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності; ●   проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі  минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9	Мистецтво в культурі сучасності	Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм  і постмодернізм
		Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

8 клас Мистецтво в культурі минулого
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень  / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях стилів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс); ●   знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох Діяльнісний компонент ●   розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс); ●   використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях; ●   використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва ●   застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання  проектів Ціннісний компонент ●   усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу; ●   оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва	Стилі та напрями мистецтва
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●      орієнтується в особливостях стилів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм) Діяльнісний компонент ●      розрізняє стилі у різних видах мистецтва; ●      виконує ескізи, композиції, театралізації; ●      застосовує знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів; ●      застосовує спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●      усвідомлює цінність історичної та мистецької спадщини України та світу; ●      обґрунтовує судження щодо ролі людини у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й  людства	Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Наприкінці 8 класу учень / учениця  виявляє здатність ●       інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту; ●       розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох; ●       застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; ●       висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва; ●       здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали; ●       мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму); ●       знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва Діяльнісний компонент ●       створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах; ●       застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації; ●       планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності Ціннісний компонент ●       інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів; ●       оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу; ●       усвідомлює і оцінює роль людини у створенні  історичної і культурної спадщини України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу	Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва; ●       називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу; ●       розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва; ●       розуміє значущість мистецтва в діалозі культур Діяльнісний компонент ●       класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів; ●       аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу; ●       уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва; ●       використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів; ●       застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища; Ціннісний компонент ●       висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; ●       усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства; ●       усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього	Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва
Наприкінці 9 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●       самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури; ●       виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій; ●       застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; ●       виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки, ●       брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах; ●       здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень;  ●       мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави

---

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804